erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/8031 2026-05-31T23:07:35Z 2026-05-31T23:07:35Z Шеремет, Ярослав erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/12800 2026-05-25T07:47:59Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Cоціально-філософська спадщина М. І. Михальченка та її фундаментальна роль для філософсько-освітньої думки сучасної України Автори: Шеремет, Ярослав Короткий огляд (реферат): Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасній історії соціально-філософської думки України мислителі-філософи доволі часто у своїх науково-філософських дослідженнях спираються на твори видатного українського філософа М. Михальченка. Адже він не лише теоретично, як професор навчального закладу вищого типу, а й на практиці як керівник служби внутрішньої політики президента України. Втілював в життя соціально-філософські ідеї пов’язані з українцями як суб’єктами суспільно-історичних процесів які з великими надіями зустріли в 1991 році зміну історичної епохи. І прагнули до власного, незалежного від «російської імперії», розвитку української освіти, економіки, культури та соціальної політики.

2025-01-01T00:00:00Z Чорний, Олександр Олексійович Сідін, Дмитро erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/12799 2026-05-25T07:46:08Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Соціотворчий потенціал філософсько-освітніх ідей В. І. Шевченка Автори: Чорний, Олександр Олексійович; Сідін, Дмитро Короткий огляд (реферат): У статті досліджується соціотворчий потенціал філософсько-освітніх ідей видатного українського філософа, доктора філософських наук, професора Володимира Шевченка засновника Чернігівського філософсько-освітнього осередку дослідників філософської спадщини мислителів Чернігівського літературно-філософського кола ХVII – початку XVIII століття, зокрема, та Чернігово-Сіверського регіону, загалом. Проте, наукові інтереси В. Шевченка не зосереджувалися лише на регіональній філософії освіти України. Він намагався в цілому дослідити соціотворчий потенціал філософсько-освітніх ідей українських мислителів від давнини до сучасності. Його філософсько-освітні дослідження спрямовані на виявлення особливостей українського культурно-цивілізаційного феномену як основи національної культури, освіти, світогляду, ментальності.

2025-01-01T00:00:00Z Чорна, Лариса Сергіївна Сидоренко, Дмитро erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/12798 2026-05-25T07:43:58Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Методологічні підходи в дослідженні історико-філософських ідей І. Бичка Автори: Чорна, Лариса Сергіївна; Сидоренко, Дмитро Короткий огляд (реферат): Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасній історії філософської думки України науковці-філософи послуговуються різними методологічними підходами, які на нашу думку, мають значний вплив на методику викладання історії філософії для молодих людей, здобувачів вищої освіти в Україні. Історія філософської думки в Україні за нашим переконанням, отримала свій потужний імпульс починаючи з 2014 року. Тоді російські імперіалісти вирішили підпорядкувати собі українців, ліквідувати державу Україна її історію, культуру, філософію. Але український народ, який був незалежним з 1991 року, став на захист своєї свободи, території, мови, культури. Російські імперіалісти для досягнення своїх загарбницьких цілей у лютому 2022 року розпочали повномасштабну війну спрямовану на знищення українського народу і держави Україна.

2025-01-01T00:00:00Z Стрілюк, Олена Борисівна erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/12797 2026-05-25T07:39:54Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Розвиток культури історичного дослідження в університетському середовищі: досвід наукового семінару професора К. М. Ячменіхіна Автори: Стрілюк, Олена Борисівна Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано процес формування культури історичного дослідження в університетському середовищі на прикладі діяльності наукового семінару професора К. М. Ячменіхіна. Обґрунтовано значення сталих академічних практик у підготовці дослідника, зокрема ролі наукового семінару як інтелектуального простору, що забезпечує розвиток методологічної культури, навичок роботи з джерелами та історіографією, формування академічного письма й культури наукової дискусії. Показано, що семінар виступає не лише формою організації наукової роботи, а й механізмом відтворення наукової школи, забезпечуючи спадкоємність дослідницьких традицій і підготовку висококваліфікованих дослідників.

2025-01-01T00:00:00Z