Lorenzo Luzuriaga’s lecture discourse in the 1910s and 1920s

Abstract

Педагог Лоренсо Лузуріага (Lorenzo Luzuriaga Medina) (1889–1959) знаний далеко за межами рідної Іспанії. Його дослідницький талант так само, як і покликання до педагогічної праці, проявилися дуже рано. Він був випускником славетної Мадридської Вищої педагогічної школи (1912), у якій за велінням долі навчався у видатних педагогів Хосе Ортеги-і-Гассета (Jose Ortega y Gasset) та Руфіно Бланко Санчеса (Rufino Blanco y Sanchez). Захоплювався вивченням німецької мови й перекладами праць видатних педагогів Йоганна Песталоцці, Йоганна Гербарта та інших. Уже в студентські роки Лоренсо Лузуріага представляв на розсуд педагогічного загалу цікаві авторські лекції. Наприклад, 19 лютого 1911 року він викладав лекцію, в якій коментував працю Йоганна Песталоцці «Вечірній час відлюдника» (1780), що не мала до того часу перекладу на кастильську мову [1, c. 71].