Нормативно-правові можливості реалізації цілей сталого розвитку фахівцями фізичної культури і спорту в Україні

Abstract

У статті розглядається питання щодо залучення фахівців фізичної культури і спорту (викладацький та тренерський склад) до сприяння реалізації цілей сталого розвитку в Україні. Аналізуються нормативно-правові документи, якими у своїй професійній діяльності керуються фахівці фізичної культури і спорту. Нормативно-правова база освітньої галузі: закон України «Про освіту», «Стандарт вищої освіти України для галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 017 Фізична культура та спорт», «Навчальні програми з фізичної культури для закладів загальної середньої освіти» – має конкретні позиції щодо реалізації цілей сталого розвитку екологічного, соціального та економічного спрямування. Нормативно-правові документи галузі фізичної культури та спорту: закон України «Про фізичну культуру та спорт», «Державна цільова соціальна програма розвитку фізичної культури та спорту на період до 2020 року», «Національна доктрина розвитку фізичної культури та спорту», «Національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація», «Стратегія формування сучасної системи олімпійської підготовки на період до 2020 року», закон України «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту найвищих досягнень в Україні» – не мають чітких пунктів, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку, проте вони містять окремі позиції, які передбачають вирішення деяких соціальних та економічних проблем, екологічні ж аспекти не розглядаються.