Жорстоке ставлення до дітей у сім’ї як соціально-педагогічна проблема

Abstract

Діти, безперечно, найбільш незахищена, уразлива і повністю залежна від дорослих частина суспільства. Жорстоке поводження з дітьми характерне для всіх часів і народів. Діти піддавалися насильству впродовж багатьох століть. У деяких культурах як прийнятний спосіб планування сім'ї використовувалося навіть дітовбивство. Дітей вбивали в ритуальних цілях: вважалося, що убита дитина може допомогти безплідним жінкам справитися з хворобами, забезпечити здоров'я і молодість. Їх ховали під фундаментом будівлі, щоб зробити його міцніше. Згадки про жорстокості до дітей в різних літературних джерелах зустрічаються до II в. н.е. Буквально до кінця XIX ст. переважаючою залишалася позиція, згідно якої дитина є власністю, «майном» батьків або опікунів. Останні володіли абсолютним контролем над її життям і смертю, а також правом довільного вибору покарань, не пов'язаних з тією чи іншою провиною, але цілком відповідних схильностям тих, хто їх вибирає. Дітей навіть продавали і купували. При цьому домінуючою залишалася думка, що діти нечутливі до поганого або якого-небудь іншого ставлення і не можуть адекватно реагувати на нього або запам'ятовувати.