Соціально-економічні й військово-політичні причини переселення жителів Чернігівської й Полтавської губерній на Кубань у 1821–1825 рр.

Abstract

Після завоювання в останній чверті XVIII ст. території Кримського ханства перед владою Російської імперії постало завдання в найстисліші терміни заселити й освоїти новозахоплену територію. Колонізація Північного Причорномор’я, Криму й Північного Кавказу супроводжувалася масовим переміщенням населення, що приводило до важливих демографічних, господарчих, соціальних і етнокультурних змін. Основною колонізаційною силою на Півдні України й Північному Кавказі було українське козацтво й численне селянство. Заселяючи широкі простори чужих для себе земель, українські мігранти сприяли досягненню імперських колонізаторських цілей і в той же час переносили на інші землі частину своєї культури, переймаючи натомість щось для себе від інших.