Теоретико-методологічне підґрунтя щодо впровадження хореотерапіїї на уроках фізичної культури з учнями з особливими освітніми потребами

Abstract

У статті проаналізовано теоретичні та методологічні праці щодо впровадження хореотерапії на уроках фізичної культури для учнів з особливими освітніми потребами. В Україні цей метод поки недостатньо поширений, тому популяризація та розвиток хореотерапії є вкрай актуальними. Визначено, що хореотерапія – альтернативний метод роботи з учнями з особливими потребами. Наголошено, що за допомогою рухів такі учні можуть виразити приховані емоції, а вчитель – дослідити нові моделі поведінки. У роботі розкриваються функції танцю, що підвищує самооцінку школяра та впевненість у собі. Окреслено, як хореотерапія застосовується для реабілітації учнів, сприяє усвідомленню власного тіла і розвитку емоційної саморегуляції. Також ефективна для фізичної реабілітації при різних захворюваннях – інсульті, травмах, паркінсонізмі тощо. Вправи на рівновагу, гнучкість, координацію рухів допомагають відновити рухові функції. Мета роботи – проаналізувати наукові праці, що складають теоретико-методологічну основу роботи з впровадження хореотерапії на уроках фізичної культури для учнів з особливими освітніми потребами.