Софістика і сміхова культура (методологічний та методичний аспекти)

Abstract

Автори вважають, що саме в добу античності склалися теоретичні підвалини вивчення феномену сміху, архетипи та провідні форми сміхової культури. Експлікація відповідних дискурсів може бути важливою частиною методики вивчення курсів «Антична філософія», «Етнокультурні та соціокультурні виміри смуху», «Філософія сміху» та інших, що викладаються в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. У статті продемонстровано можливості софістичних античних практик як інструменту аналізу та вивчення таких форм сміху, як комедія та анекдот. Мета роботи: проаналізувати сміховий дискурс крізь призму античних теорій сміху та софістичних прийомів аргументації, зокрема принципу підміни поняття, використання подвійної семантики слів тощо.