Соціальна діагностика розладів аутистичного спектру

Abstract

Проблема збільшення чисельності дітей, які страждають аутизмом, значно загострилася у всіх регіонах світу (Тарасун В., 2018). За час із 2009 року по 2017 рік захворюваність на РАС, згідно з офіційними статистичними даними МОЗ України, зросла на 194%: з 0,55 до 1,61 на 100 000 дитячого населення. Показник первинної захворюваності в Україні стабільно збільшувався з 2006 року: у 2007 р. на 28,2%, 2008 р. – 32,0%, 2009 р. – 27,2%, в 2010 р. – 35,7%, 2011 р. – 21,2%, 2012 р. – 25,3%. Поширеність РАС у дитячій популяції за ці роки зросла в 2,84 раза, з 17,0 до 48,2 на 100 000 населення (Іванова Н., 2018). Діагностика аутизму повинна проводитися командою фахівців, що включає в себе психолога, невропатолога, психіатра, психотерапевта, педіатра. Соціальна діагностика розладів аутистичного спектру виявила соціальні та психологічні фактори ризику набуття розладів аутистичного спектру, ними є такі: неповна родина, наявність шкідливих звичок, відсутність пренатального спостереження, невпорядковані статеві стосунки, обтяжений репродуктивний анамнез (початок статевих стосунків до 18 років, штучні аборти), низький освітній рівень, а також неадекватний психологічний стиль сприйняття вагітності в будь-якому віці жінки.