Гармонійність особистості у з ’вязку з її індивідуально-типологічними властивостями.

Abstract

У статті проведено теоретичний аналіз гармонії та визначено загальнонаукові, природничі, гуманістичні підходи її оцінки. Встановлено, що феномен гармонії розкривають через поняття узгодженості й доцільності. Доведено, що існує три сенси у розумінні гармонії: математичний, естетичний та художній, а тому вона не існує у «чистому» вигляді, а тісно перепліталися один з одним, та виробляється у процесі виховання особи й участі її в життєдіяльності колективу. Акцентовано увагу, що гармонійність особистості є характеристикою особи, що визначається мірою оптимальності співвідношення сили різноспрямованих і полярних мотивацій один з одним, з психологічними виконавчими можливостями і з поведінковими виявами, рівнем конструктивності стосунків з людьми і з навколишньою природою, характером переважаючого емоційного тону тощо. Встановлено, що типологія індивідуальноособистісних властивостей сприяє формуванню уявлення про гармонію та гармонійність серед студентів-магістрів.