Педагог-організатор як модератор інклюзивних практик: виклики воєнного часу та новітні моделі позакласної роботи в Україні

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз ролі педагога-організатора як модератора інклюзивних практик у системі позакласної роботи закладу загальної середньої освіти в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України. Розкрито теоретичні засади трансформації професійних функцій педагога-організатора від традиційного організатора масових заходів до фасилітатора соціальної інтеграції, координатора міжособистісної взаємодії та суб’єкта формування безбар’єрного освітнього простору. Обґрунтовано зміст поняття «модерація інклюзивних практик» у позакласній діяльності як процесу керування груповою динамікою, що забезпечує рівноправну участь дітей з різними освітніми потребами, зокрема внутрішньо переміщених осіб та учнів із психоемоційними травмами. Проаналізовано нормативно-правову базу інклюзивної освіти в Україні в період воєнного стану та окреслено її значення для організації безпечного освітнього середовища.