Записки лісовода» П.М. Нехая як джерело з історії Чернігівщини

Abstract

Важливий напрям краєзнавчих студій на сьогодні полягає в урізноманітненні та актуалізації наявної джерельної бази. На особливу увагу у цьому контексті заслуговують джерела особового походження – мемуари, щоденники, епістолярія, які містять унікальні відомості, зазвичай відсутні в офіційних документах. До таких пам’яток належать «Записки лісовода» Петра Миколайовича Нехая (1894 – 1983), життя та діяльність якого були безпосередньо пов’язані з Чернігівщиною [1]. Рукопис не призначався до друку, але діти автора не тільки зберегли, а й у 1998 р оприлюднили спогади батька про події першої половини XX ст., свідком і учасником яких він був.