Методика інформатики - історія і перспективи

Abstract

Методична система навчання інформатики пройшла довгий шлях розвитку за минулі двадцять п’ять років, причому її розвиток тісно корелює з розвитком самої інформатики. Так, у 80-ті роки слабкість парку комп’ютерної техніки, її невпорядкована різноманітність, вкрай обмежені можливості, а то і повна відсутність комп’ютерів призвели до того, що основою навчання інформатики стало навчання мов програмування. Однак такий уклін мав і свої переваги. Використання комп’ютера в учнів пов’язувалося в основному з програмуванням, тому вони значно більш масово, ніж зараз, вивчали мови програмування і створювали досить складні для їхнього віку програми. У ті роки широко розповсюдженою була мова BASIC з широким набором графічних операцій і була тісно інтегрована в апаратне забезпечення. Одночасно намітився перехід від BASIC до мови програмування PASCAL, значно більш методично обумовленої, але менш пристосованою до програмування графічних об’єктів. Почали з’являтися численні аматорські графічні бібліотеки до мови PASCAL, що дало змогу зацікавити учнів програмуванням. Навчальні програми з інформатики суттєво розрізнялися в залежності від програмного забезпечення і наявного комп’ютерного парку. Широко використовувався і так званий безмашинний варіант навчання інформатики. Разом з тим можна було спостерігати і деяку уніфікацію апаратного і програмного забезпечення навколо системи МSХ. Вже тоді почала формуватись українська школа навчання інформатики на чолі з М.І. Жалдаком, Ю.С. Рамським, Н.В. Морзе, С.А. Раковим, і з’явились теоретичні напрацювання в галузі методики навчання інформатики: перший посібник “Вивчення мов програмування у школі” (автори М.І. Шкіль, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе, Ю.С. Рамський, 1988 рік) і підручник “Інформатика” (автори М.І. Жалдак, Ю.С. Рамський, 1991 рік).