Коротка історія чернігівського націоналістичного клубу «Січ» та його директора Анатолія Михайловича Приходько (1941–1943)

Abstract

В окупованій фашистами Україні існувала певна система театральної культури. Замовчування і забуття цього феноменального явища призвело до «білих плям» в історії діяльності культурно-просвітницької сфери Чернігова у повоєнний період. Висвітленню означеної проблеми присвячена представлена стаття. Театральне мистецтво окупованого міста розпочало свою діяльність з клубної організації на базі ідей націєтворення та розбудови самостійної держави. І клуб «Січ», і його наступник – театр ім. І. Котляревського з їх незмінним керівником А.М. Приходьком витримали неабиякі випробування протягом усіх років своєї роботи. Приходько попри тиск, постійний ризик, який міг спричинити загрозу його життю, продовжував працювати, уберіг колектив театру від репресій та вивезення на примусові роботи у Німеччину. У статті представлені матеріали кримінальних справ А.М. Приходька, Ф.І. Піпи, І.В Курача, Г.Д. Ребенка та ін., свідчення їх фігурантів.