Дитина, жінка, родина в радянських тоталітарних практиках і в сміховій культурі

Abstract

На прикладі змісту образів дитини, жінки та сім’ї в текстах радянської доби автор демонструє процес ідеологізації сімейних відносин та розкриває проекції родинних зв'язків на ідеологічні, політичні реалії. Меою статті є продемонструвати протистояння радянської сміхової культури сакралізованим тоталітарним практикам у площині вибраної теми. Оскільки тоталітарні практики використовували певні релігійні сенси в скривленому, профанованому варіанті, то сміхова культура, яка була профанацією ідеології, виявлялася «профанацією профанації» або поверненням до висхідних сакральних сенсів.