Від самознищення да самопорятунку (екологія духу у творі В. Шкляра «Чорне сонце»)

Abstract

У статті аналізується, як прозаїкові вдалося передати ідейно-моральні переконання молодого покоління у межових умовах війни на Сході нашої Батьківщини. Зауважено авторське бачення віри у досягнення соціальної гармонії, пошуки причин недосконалості сучасного життя, безпосередньо першовитоки бойових дій. Простежено, як письменник відбив характер сьогодення, гостро зреагував на суть трагедії українців - народження нового морального катарсису - і порушив важливе для українців національне питання про душевну красу як благо для всіх живих і загиблих та філософію людського буття. Спостережено: митець переконаний, що національна культура зокрема традицїї, звичаї, пам’ятки, формують тип культурної особистості. а також сприяють утвердженню загальнолюдських цінностей.