Сільськогосподарська діяльність Чернігівського Троїцько- Ілінського монастиря (ІІ половина XVII- XVIII ст.)

Abstract

Аналіз матеріалу статті доводить, що монастир намагався вести своє сільське господарство раціонально з урахуванням зовнішніх та внутрішніх потреб. Дослідження свідчить про прихильність обителі до розвитку товарно-грошових відносин, переходу на нові форми господарювання та організацію праці, що забезпечувало монастирю міцне фінансове та економічне становище.