Природа інформаційного впливу у дискурсивних практиках

Abstract

Комунікація як реалізація власних мовних можливостей є одним з головних засобів з людського арсеналу вплинути на інших суб’єктів. Успішна комунікативна поведінка індивіда – його мовлення та невербальні дії – свідомо вибудовуються ним таким чином, щоб максимально ефективно здійснити вплив на іншу особу з метою досягнення таких результатів, які б відповідали запланованим цілям комунікації. Власне мотивом вступу до спілкування є протиріччя, яке формується у свідомості людини під час усвідомлення того, що "є" та що "повинно бути".