Motor Abilities: Peculiarities of Strength Effort Assessment in Boys Aged 11–13

Abstract

Мета дослідження — визначити особливості оцінки силових зусиль у хлопців 11–13 років. Матеріал і методи. У дослідженні прийняли участь хлопців 11 років (n = 22), 12 років (n = 31), 13 років (n = 33). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. У роботі використані методи аналізу наукової літератури, тестування, методи математичної статистики. Реєструвалися зусилля правої кисті 1/3, 1/2, 2/3 від максимального. Аналізувалася похибка в оцінці. Для визначення особливостей оцінки силових зусиль був використаний t-тест для парних спостережень і t-тест Стьюдента для незалежних виборок. Результати. Аналіз рівня розвитку здібності до оцінки силових зусиль у хлопців 11 і 13 років виявив, що за всими показниками не спостерігається статистично значущих відмінностей між хлопцями зазначеного віку. Хлопці найкраще оцінюють зусилля 2/3 від макимального. У рівні розвитку максимальної сили кисті статистично достовірних розбіжностей не спостерігається (p > 0,05). У хлопців 11 і 13 років статистично значущих розбіжностей у рівні розвитку здібності до оцінки силових зусиль не виявлено (р > 0,05), хлопці зазначеного віку краще оцінюють зусилля 2/3 від максимального. Порівняльний аналіз рівня розвитку здібності до оцінки силових зусиль у хлопців 12 і 13 років не виявив статистично значущих розбіжностей (p > 0,05). Хлопці зазначеного віку краще оцінюють зусилля 2/3 від максимального. Хлопці 11–13 років найкраще оцінюють відтворення зусилля 2/3 від максимального (p < 0,05). Статистично достовірної вікової динаміки в оцінці силових зусиль у хлопців 11–13 років не спостерігається. Взаємозв’язок між відтворенням зусилля 1/3, 1/2 та 2/3 від максимального статистично не достовірний. Висновки. У процесі фізичного виховання хлопців 11–13 років необхідно акцентувати увагу на формування здібності до управління рухами як компоненти координаційної підготовки школярів.