Вплив умов діяльності на ефективність навчання руховим діям в художній гімнастиці

Abstract

В трудовій, спортивній діяльності, у фізичному вихованні головною метою рухової поведінки людини є досягнення достатнього рівня працездатності, яка забезпечує високу ефективність діяльності. Розвиток спеціальної працездатності досягається на основі розвитку функціональних можливостей організму і формування різноманітних вмінь та навичок. В основі формування рухової поведінки лежить оптимізація сенсомоторної координації для створення функціональної системи управління. При цьому необхідно враховувати цілу низку факторів, методів, засобів, прийомів об’єднаних поняттям методика навчання і тренування. У зв’язку з цим великий інтерес представляє вивчення особливостей адаптації організму людини до різноманітних умов діяльності з метою побудови моделей уроків (В.В. Петровський 1978) і методик навчання з заздалегідь відомою дією. Актуальним є також вивчення особливостей змін рухової та сенсомоторної координації під впливом режимів чергування роботи з відпочинком (М.В.Лійник, 1951; В.В. Петровський. 1959) в умовах оптимізації управління руховою поведінкою за допомогою задач дії (Н.А.Бернштейн, 1966) та розробка засобів термінової інформації про показники, що вивчаються для діагностики та педагогічного контролю. Метою досліджень було виявлення впливу деяких умов діяльності (саморегуляції, навчання, режимів чергування роботи з відпочинком (М.В.Лійник, 1951; В.В. Петровський. 1959), змагань, перешкод) на ефективність процесу навчання руховим діям і на цій основі розробка практичних рекомендацій щодо пошуку найефективніших форм побудови методики формування рухових вмінь та навичок