Володарі Любеча за часів Великого Князівства Литовського

Abstract

У XІV ст. Любеч та його округа увійшли до складу Великого князівства Литовського. У 1387 р., коли Владислав Ягелон надав Любеч у володiння Скиргайлу Ольгердовичу. Після його смерті замком керували великокнязовські намісники. У подальшому місто перейшло до бояр Монивидовичів (володіли до 1474 р.). У 1483 р. Любеч був наданий князю Василю Верейському. У 1500 р. місто перейшло до Московської держави, але у 1508 р. повернулося до Литви. У 1516 р. Любеч був наданий Ольбрихту Гаштольду. Гаштольди володіли містом до 1549 р. У 1551 – 1552 рр. Любечем заволоділа московська армія. Після його повернення любецькими старостами стали представники родини Кмитів. Однак піднесення Любецької волості пов’язане із старостуванням Павла Сапєги (біля 1490 – 1580 рр.) – одного із найдіяльніших державців Любеча. На його старостування припали події Люблінської унії 1569 р., коли Київське воєводство, а відповідно і Любецька волость, відійшли до Польської корони.