Неорелігійні мотиви в естетиці та мистецтві зламу XIX-XX століть: автореф.

Abstract

У дисертації аналізується неорелігійний мотив у мистецтві як естетичний концепт, його становлення в категоріальному апараті естетики та утвердження в художній практиці кінця ХІХ – початку ХХ століть. На методологічних засадах „естетики історії” в межах зазначеного періоду проаналізовано два типи неорелігійних мотивів: унітарні („Маски”, „Аркадії”, „Сакрального танцю”) та дихотомічні („Аполона – Діоніса”, „Христа – антихриста”, „Нареченої – Femina Fatale”)