Основні тенденції культурної політики ЄС

Abstract

Значення культури в глобалізованому світі постійно зростає. Потужні творчі індустрії, світова художня спадщина, динамічний розвиток туризму, етнічні та релігійні контакти і конфлікти, посилення правозахисної активності, мистецтво, спорт – нескінченні прояви культурної діяльності сьогодні, які охоплюють різні групи митців, глядачів, спільнот та держав. Зміна статусу культури в сучасному світі очевидна: це масштабне виробництво з масовим товаром, осередок та джерело ідентичності, збереження та захист культурної спадщини, спосіб міжнародної взаємодії, й звичайно, інновації. Тому об’єднана Європа докладає все більше зусиль для повнішого використання потенціалу культурної політики. Так склалося й триватиме, що комплексна та всеосяжна культурна політика є прерогативою національних урядів країн- членів ЄС. Європейська інтеграція починалася з економічної складової, а культурна політика країн-членів реалізувалася в національному вимірі та в площині інших міжнародних структур – Ради Європи та ЮНЕСКО. Дійсно, Європейська культурна конвенція (Париж, 1954) Ради Європи.