Свобода як індивідуальний та соціальний феномен у творі Дж. Орвелла «1984»

Abstract

У філософському енциклопедичному словнику Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ термін «свобода» визначається як усвідомлення можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного), і в цьому плані є усвідомленням необхідності. Атрибутивними ознаками свободи як духовного феномена є вибір (духовний «простір» є плюралістичним «полем можливостей») і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу) [3, 571]. Філософське розуміння свободи переломлюється в лінгвістичній інтерпретації дещо по-іншому, але зберігає своє концептуальне ядро. Так, в Академічному тлумачному словнику сучасної української мови феномен «свобода» подається як відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля [1]. Тож, бачимо, що, наприклад, для українського етносу релевантним є відсутність політичного й економічного (надмірного) контролю за особою або групою людей, всіляких 78 обмежень їхніх дій, діяльності тощо.