Запозичення з богослужбових текстів у Житіях Бориса та Гліба

Abstract

Казання та Читання про Бориса і Гліба, як і багато інших агіографічних творів давнини, мають у якості літературних джерел кілька богослужбових книг: Ірмологій, Тріодь і Требник (текст Відспівування). Використання запозичень із цих книг може розглядатися як давній літературний прийом, схожий на прийоми алюзії та ремінісценції в сучасній літературі. Богослужбові запозичення, які часто трапляються в Житіях Бориса і Гліба, створюють алюзію на Страсті Христові, і цей підтекст дозволяє авторам проводити паралелі між Святополком та Юдою, а також між святими братами та Христом. Запозичення з богослужбових текстів допомагають агіографам створювати певний підтекст їх творів та наділяють житійні твори особливою виразністю.