Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса

Abstract

Метою статті є дослідження особливостей функціювання різних семан- тико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Вибір методології дослідження зумовлений міждисциплінарним характе- ром проблеми й філософічністю поезій Василя Стуса. У процесі наукового пошу- ку використано низку методів наукового дослідження на основі принципів до- цільності й взаємодоповнення, що дало змогу отримати максимально повне уявлення про особливості функціювання семантико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Зокрема для виокремлення метафор у текстах ліричних творів і з’ясування їхньої суті використано метод структурного аналізу, з метою прочитання поезій мовою сучасної літературознавчої і мовознавчої наук застосовано метод герменевтики, а порівняльно-зіставний метод задіяно для порівняння особливостей функціювання семантико-стилістичних метафор у різних поезіях Василя Стуса. Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу схарактеризувати семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Висновки. Відповідно до семантико-стилістичної класифікації метафор були схарактеризовані особливості функціювання метафор-оживлення, метафор-опредмечування, метафор-синестезії в поетичній творчості Василя Стуса. Аналіз поезій засвідчив, що більшість складають метафори-оживлення, серед яких переважає антропоморфізація, до метафори-опредмечування митець звертається спорадично. Метафорисинестезії, що створені на психо-фізіологічній основі, репрезентують у поезіях Василя Стуса гру-синтез різних значень перцептивної семантики – дактильної, зорової, одоративної, смакової, слухової. Аналіз поезій дає підстави для висновку, що Василь Стус послуговується переважно ін- дивідуально-авторськими метафорами, ознаками яких є суб’єктивність, асистемність, унікальність, одноразовість вживання, новизна.