Лоренсо Лузуріага про політико-педагогічні феномени

Abstract

У статті розкриваються окремі аспекти оригінальної педагогічної концепції видатного іспанського науковця, педагога Лоренсо Лузуріаги. З’ясовуються погляди Лоренсо Лузуріаги на деякі політико-педагогічні феномени – релігійне виховання, народну освіту, законодавство про освіту. Політична педагогіка – самостійний напрям іспанської наукової педагогіки, що виокремився наприкінці ХІХ ст. і був тісно пов’язаний із соціальною педагогікою. Предмет політичної педагогіки і сукупність явиш, які мають включатися до її дослідницького поля, іспанськими науковцями протягом ХХ ст. визначалися по-різному. У педагогічній концепції Лоренсо Лузуріаги політична педагогіка представлялася як наука, що має на меті дослідження відношення “виховання – держава”. Іспанський науковець доводив, що, вийшовши з надр соціальної педагогіки, політична педагогіка сконцентрувалася на вивченні своєрідних феноменів – законодавства про освіту, народної освіти, релігійного виховання та інших. Відповідно до педагогічного вчення Лоренсо Лузуріаги вирізнення політико-педагогічних явищ мало кілька сенсів. По-перше, сприяло розширенню наукового уявлення про об’єктивний світ педагогічних феноменів і процесів та можливостей фрагментації цього світу в процесі пізнання. По-друге, виділення самостійного спектру політико-педагогічних явищ уможливлювало простежування основних історичних і сучасних тенденцій розвинення освіти в контексті змінень інститутів влади, а також сприяло уточненню множини педагогічних категорій та понять, зокрема концептів “народна освіта”, “національна освіта”, “державна освіта”, “приватна освіта”, “міжнародна освіта”. По-третє, наукове вивчення політико-педагогічних феноменів мало значущий практичний сенс, на переконання Лоренсо Лузуріаги, адже в політичній історії різних країн освітній фактор часто грав вирішальну роль у державотворчих процесах. Основна ідея Лоренсо Лузуріаги стосовно політичної педагогіки полягала в тому, що поза політичною педагогікою складно було би сформувати наукові уявлення про роль держави в гарантуванні й захисті громадянського права на освіту та про значення освіти в державотворенні та прогресуванні народів.