М. Пильчиков як реформатор системи освіти і науки в Україні

Abstract

На зламі ХІХ-ХХ ст. відбуваються революційні зрушення в галузі науки і техніки, соціально-економічних та державних відносинах. Важливою складовою цього процесу було відкриття і заснування нових технічних наукових закладів, установ і товариств, широка дискусія з проблем реформи освіти. Вчені фізики в умовах революції в галузі своєї науки найбільш гостро відчували потребу адекватних змін і створення нових умов для підготовки фахівців. Микола Дмитрович Пильчиков (1857-1908), наукова і викладацька діяльність якого була пов’язана з Харківським та Новоросійським університетами і Харківським технологічним інститутом, без сумніву, належить до плеяди найталановитіших дослідників і педагогів-фізиків того часу, а його ідеї та пропозиції щодо перебудови вищої школи і системи науково-дослідної роботи не втратили свого значення й до сьогодні. Незважаючи на те, що життя і творчість вченого неодноразово ставали предметом історичних досліджень, чимало аспектів і проблем потребують подальшого вивчення й осмислення. У пропонованій статті здійснюється спроба з’ясувати ідеї вченого щодо реформи вищої школи і його внесок у створення нової системи науково-дослідної роботи.