Оцінка освітніх проблем потреб дитини (20-ті роки ХХ ст.) У контексті спадщини В. Сухомлинського

Abstract

У статті висвітлюються питання диференціації навчання дітей на основі оцінки їх освітніх потреб у 20-ті роки ХХ ст. У цей період розвитку вітчизняної педагогіки освітні потреби дитини визначалися за допомогою педологічних досліджень особистості, оскільки педологія – наука про дитину – була провідною науково-практичною галуззю, на досягнення якої спиралася шкільна практика. Освітні потреби визначалися за допомогою тестування, об’єктивного оцінювання знань і вмінь школярів, а також у процесі їх комплексних обстежень фахівцями шкільної педологічної служби. Авторка визначає специфіку оцінювання освітніх потреб дитини у 20-ті роки ХХ ст. і розглядає її в контексті наукових ідей В. Сухомлинського щодо вирішення цієї проблеми.