Ефективність захисту конструкційної сталі катіоноактивним інгібітором в умовах корозії з бактеріальною сульфатредукцією

Abstract

Гравіметричним та електрохімічним методами досліджено ефективність захисту конструкційної сталі катіоноактивним інгібітором в умовах корозії ініційованої штамом Desulfovibrio sp. М-4.1, штамом Desulfomicrobium sp. TC 4 та сульфідогенним мікробним угрупованням. Показано, що катіоноактивний інгібітор при концентрації 1 г/л забезпечує більшу ефективність захисту сталі Ст3пс за умов корозії ініційованої штамом сульфатвідновлювальних бактерій Desulfomicrobium sp. TC 4 (до 81,0 %) порівняно зі штамом Desulfovibrio sp. М-4.1. (до 72,2 %). Будова молекул сполук, що входять до складу інгібітора, обумовлює їх здатність утворювати захисний шар на поверхні металу та проявляти протимікробну дію по відношенню до сульфатвідновлювальних бактерії та їх супутників – залізовідновлювальних бактерій і забезпечує високий довготривалий ступінь захисту (> 92,9 %) при мікробній корозії під впливом сульфідогенного мікробного угруповання. Електрохімічними дослідженнями встановлено, що біоплівкова форма сульфатвідновлювальних бактерій стає резистентною по відношенню до дослідженого катіоноактивного інгібітора. Це слід враховувати при довгостроковому використанні інгібіторів-біоцидів в промисловості.