Принцип природовідповідності виховання за іспанськими педагогічними посібниками межі ХІХ – ХХ ст.

Abstract

У педагогічних посібниках, виданих визначними іспанськими педагогами й освітянами П. де Алькантара Гарсією, П. Мартінесом Палао, Р. Бланко Санчесом, Г. Рекуеро Гарсією та іншими у 1890 – 1910-х роках, за провідний принцип виховання особистості людини визнавався принцип природовідповідності виховання. Основний смисл цього принципу зводився до того, що у процесі виховання людини не можна порушувати її людської природи та даного їй від природи – душі, розуму, волі, відчуттів, характеру, талантів, проте необхідно забезпечити сприятливі педагогічні умови задля поступового, гармонійного і повноцінного розвинення усіх розумових, моральних, естетичних здібностей особистості.