Медіаграмотність у країнах Вишеградської групи: європейський досвід і перспективи для України

Abstract

Вишеградська група – це об’єднання центральноєвропейських держав: Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини. 15 лютого 1991 р. в угорському місті Вишеград президент Польщі Лех Валенса, президент Чехословаччини Вацлав Гавел та прем’єр Угорщини Йожеф Анталл домовились про співпрацю щодо інтеграції країн до європейських і євроатлантичних структур. Вони підписали відповідну декларацію. 1 січня 1993 р. єдина Чехословацька республіка припинила своє існування. Відтак, Вишеградська група стала нараховувати не три, а чотири країниучасниці. «Вишеградська група» – це офіційна назва організації, водночас, рівнозначно вживається інша – «Вишеградська четвірка» (В4 або V4) [10, с. 259]. Україна завжди перебувала в полі ключових інтересів Вишеградської четвірки, отримувала з її боку дієву допомогу та підтримку в найрізноманітніших формах. Мова йде не лише про практичні питання регіональної співпраці та безпеки, але й про різноманітні аспекти ціннісного та цивілізаційного виміру. Наразі актуальною для Європи залишається проблема медіаосвіти. Зважаючи на глобальну інформатизацію, стрімке зростання швидкого обміну інформацією, зміну форм, способів, цілей цього обміну, є розуміння важливості розвитку медіа- та інформаційної грамотності. Медіаосвіта є одним з шляхів такого розвитку. Медіаосвіта – це частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи традиційні та новітні медіа з урахуванням розвитку інформаційних технологій.