Експериментальні задачі в системі навчання хімії учнів природничого профілю

Abstract

Найкращим засобом поєднання теоретичних хімічних знань учнів та практичних навичок є розв'язання експериментальних задач. У методологічному аспекті це перехід від абстрактного мислення до практики, зв'язок часткового та загального. Вони виконують розвиваючу функцію, сприяють розвитку самостійності, самоконтролю. Експериментальні задачі використовують у практиці навчання хімії з метою закріплення, поглиблення та контролю знань. Розв'язання експериментальних задач сприяє розвитку хімічного мислення, тому що на відміну від хімічного досліду в експериментальній задачі не наводиться інструкцію по її виконанню. Найважливішою дидактичною функцією експериментальної задачі є розвиток творчої активності учнів [1-2]. Експериментальні задачі з хімії можна розв'язувати наступними методами: аналітико-синтетичним, гіпотез і проб [3]. Але здебільшого експериментальні задачі з хімії розв'язуються аналітико-синтетичним методом. Вибір методу розв'язання задач залежить від наявності в учнів теоретичних знань та практичних умінь. В цілому експериментальні задачі поглиблюють знання з хімії та сприяють розвиткові логічного мислення, змушують учнів порівнювати, осмислювати, аналізувати [4-8].