Формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами художньої культури

Abstract

Мета статті – визначення особливостей формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами художньої культури. Методологія. Дослідження здійснено з використанням основних положень діяльнісного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, аксіологічного, акмео-логічного підходів на засадах взаємоузгодженості та відповідності меті дослідження. У процесі наукового пошуку використано низку теоретичних методів, а саме: аналіз навчально-нормативної документації, психологічної, педагогічної та методичної літератури – для визначення стану розробленості проблеми й перспектив її дослідження; зіставлення – для порівняння поглядів різних учених на досліджувану проблему, визначення напрямів пошуку та понятійно-категоріального апарату; індукції та дедукції, систематизації й узагальнення – для визначення логіки наукового дослідження, а також формулювання висновків. Наукова новизна. У статті обґрунтовано доцільність формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи положеннями державних документів і суспільними вимогами. Запропоновано шляхи формування досліджуваного феномена засобами художньої культури в контексті професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в закладах вищої освіти. Висновки. Проведене дослідження дало змогу підтвердити значущість і практичну доцільність формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яку розглядаємо як інтегрований феномен, що охоплює здатність майбутнього фахівця орієнтуватися в питаннях культури як цілісного феномена, сформованість умінь вписувати явища в її контекст, усвідомлювати взаємозв’язок між різними галузями культури, а також сформованість системи ціннісно-світоглядних орієнтирів та особистісних рис (толерантність, патріотизм, здатність до рефлексії тощо). З’ясовано, що українська художня культура загалом та різні види мистецтва зокрема можуть стати важливим засобом формування досліджуваного феномена. Зокрема доведено доцільність використання творів художньої літератури та інших видів мистецтва під час аудиторних занять, у контексті самостійної і науково-дослідницької роботи студентів, у процесі педагогічної практики та виховної роботи.