Синергетичний підхід до дослідження пізнавальної самостійності студентів

Abstract

В сучасних умовах змін та перетворень актуальною є ідея формування особистості, здатної до самоосвіти. Здатність особистості адаптуватися до змінних умов визначається рівнем сформованості пізнавальної самостійності, формування якої має розглядатися як одне з основних завдань навчального процесу. Цій важливій особистісній рисі приділяється особлива увага при формуванні професійної компетентності студентів вищих навчальних закладів. Важливість пізнавальної самостійності обумовлена посиленням ролі концепції безперервної освіти у педагогічній практиці. Знання та навички, набуті здобувачами освіти під час навчання після завершення навчального закладу повинні сублімуватися у самоосвітню діяльність, спрямовану на підвищення інтелектуального та професійного рівня, вдосконалення особистісних здібностей. Формування пізнавальної самостійності спонукає до пошуку нових методологічних підходів. Пізнавальна самостійність розглядається в статті як система внутрішніх, особистісних утворень та їх зовнішнього прояву – практичних дій з самоосвіти. Дана система пов’язана з саморозвитком особистості під впливом зовнішніх факторів. Пізнавальна самостійність – це риса особистості, що включає в себе єдину систему прагнень, здібностей та навичок індивідуума власними силами здійснювати пізнавальну діяльність, зокрема, самостійно опановувати знання, вміння та навички.